ЕКСПРЕС-УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОЛЕКСАНДРА АВРАМЕНКА
Офіційний сайт української мови
ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ФЕМІНІТИВИ
У традиційній українській мові (до примусових змін, накинутих сталінським тоталітарним режимом) УСІ слова, що позначають статус чи професію, доступні або притаманні жінкам, МАЛИ ЖІНОЧИЙ ВІДПОВІДНИК. Наприклад: князь – княгиня, монах – монашка (чи монахиня), селянин – селянка, міщанин – міщанка, швець – швачка, торговець – торговка, робітник - робітниця і так далі. 
НАЗИВАННЯ ЖІНОЧИХ ПРОФЕСІЙ У ЧОЛОВІЧОМУ РОДІ – ПИТОМА ОЗНАКА «РАДЯНЩИНИ»…На мовні запитання відповідає Олександр Скопненко — кандидат філологічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.Як утворити фемінітиви від складних слів типу ІНЖЕНЕР-КОНСТРУКТОР?Уживання іменників-фемінітивів — і наявних в українській мові, і новостворюваних — цілком коректне, якщо позначаємо не сам рід занять (професію, соціальний статус), а його носія (власне, «носійку»). Наприклад: НАРАДУ ВІДКРИЛА ЗАСТУПНИЦЯ МІНІСТРА…, ЯКА ВІДЗНАЧИЛА…Питання, як коректно позначати саму посаду, якщо її займає чи може зайняти жінка (наприклад: КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ ПОСАДИ ЗАСТУПНИКА…? ЗАСТУПНИЦІ…?), лишається поки що не до кінця зрозумілим.
Міністерство економіки дозволило використовувати фемінітиви в офіційних документах (див.: Наказ № 1574). Цим відомство продемонструвало лояльність до новітніх гендерних тенденцій. Проте в документі просто подано ремарку, що вживання фемінітивів можливе «за бажанням особи», але водночас не запропоновано зразків згаданих слів. Це вкрай небезпечно, бо може призвести до хаосу в офіційних документах, коли на позначення тієї самої посади використовуватимуть три або чотири різні найменування.По-перше, потрібно, щоб такі питання не розв'язували самі зацікавлені особи або їхні роботодавці, а по-друге, щоб перелік фемінітивів був однотипний і уніфікований для всіх відомств країни, оскільки сама жива українська мова досі не має більш-менш повного набору таких іменників.При цьому бажано було б передбачити й такий, зокрема, випадок, як найменування професійних свят і подібних дат, які нині мають варіанти тільки у формі чоловічого роду на зразок ДЕНЬ УЧИТЕЛЯ, ДЕНЬ ПРАЦІВНИКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА тощо.Тільки 3 серпня 2021 р. президент підписав Закон, згідно з яким назва свята «День захисника України» змінена на «День захисників і захисниць України». Це єдиний випадок запровадження фемінітивів у назвах професійних свят.
Редакція «Українського правопису» 2019 р. не встановлювала нових правил, що регламентували б уживання фемінітивів, а тільки зафіксувала давно усталені моделі їх творення:
«За допомогою суфіксів -К-(-А), -ИЦ-(-Я), -ИН-(-Я), -ЕС-(-А) та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі. Найуживанішим є суфікс -к-(-а), бо він поєднуваний із різними типами основ: ÁВТОРКА, ДИЗÁЙНЕРКА, ДИРÉКТОРКА, РЕДÁКТОРКА, СПІВÁЧКА, СТУДÉНТКА, ФІГУРИ́СТКА та ін. Суфікс -ИЦ-(-Я) приєднуємо до основ на -НИК: ВЕРСТÁЛЬНИЦЯ, НАБÍРНИЦЯ, ПОРÁДНИЦЯ та -ЕНЬ: УЧЕНИ́ЦЯ. Суфікс -ИН-(-Я) сполучаємо з основами на -ЕЦЬ: КРАВЧИ́НЯ, ПЛАВЧИ́НЯ, ПРОДАВЧИ́НЯ і приголосний: БОЙКИ́НЯ, МАЙСТРИ́НЯ, ЛЕМКИ́НЯ. Суфікс -ЕС-(-А) рідковживаний в українській мові: ДИЯКОНÉСА, ПАТРОНÉСА, ПОЕТÉСА» (§ 32, п. 4)». Інших ілюстрацій тут немає.
Отже, вживання фемінітивів в українській мові ще остаточно не внормоване.
Було б доречно вимагати від Національної комісії зі стандартів державної мови затвердити певний документ щодо них. Відповідно до закону саме до компетенції цієї Комісії належить установлення правописних, термінологічних норм тощо.
Тож поки що радимо обережно обходитися з фемінітивами, бо більшість із них, крім дуже давніх, не закріплені в літературній нормі. І якщо немає надійного джерела для підтвердження написання певного фемінітива, то від нього потрібно відмовитися в офіційному вжитку, бо це може призводити до непорозумінь (навіть конфліктів) та юридичних ускладнень.Відомий приклад, коли громадянка була змушена через суд доводити, що запис у її трудовій книжці ВЕРСТАЛЬНИЦЯ відповідає найменуванню професії ВЕРСТАЛЬНИК (єдиній формі, закріпленій у Національному класифікаторі професій). Офіційно ніхто й ніколи, скажімо, не затверджував найменувань ПРОФЕСОРКА, ДОКТОРКА тощо, поява таких написань в офіційних текстах несе ризик конфліктів, бо немає жодного диплома в країні, у якому були б закріплені такі форми.
Питання, як коректно позначати саму посаду, якщо її займає чи може зайняти жінка (наприклад: КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ ПОСАДИ ЗАСТУПНИКА…? ЗАСТУПНИЦІ…?), лишається поки що не до кінця зрозумілим.
Тільки 3 серпня 2021 р. президент підписав Закон, згідно з яким назва свята «День захисника України» змінена на «День захисників і захисниць України». Це єдиний випадок запровадження фемінітивів у назвах професійних свят.
Редакція «Українського правопису» 2019 р. не встановлювала нових правил, що регламентували б уживання фемінітивів, а тільки зафіксувала давно усталені моделі їх творення:
«За допомогою суфіксів -К-(-А), -ИЦ-(-Я), -ИН-(-Я), -ЕС-(-А) та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі. Найуживанішим є суфікс -к-(-а), бо він поєднуваний із різними типами основ: ÁВТОРКА, ДИЗÁЙНЕРКА, ДИРÉКТОРКА, РЕДÁКТОРКА, СПІВÁЧКА, СТУДÉНТКА, ФІГУРИ́СТКА та ін. Суфікс -ИЦ-(-Я) приєднуємо до основ на -НИК: ВЕРСТÁЛЬНИЦЯ, НАБÍРНИЦЯ, ПОРÁДНИЦЯ та -ЕНЬ: УЧЕНИ́ЦЯ. Суфікс -ИН-(-Я) сполучаємо з основами на -ЕЦЬ: КРАВЧИ́НЯ, ПЛАВЧИ́НЯ, ПРОДАВЧИ́НЯ і приголосний: БОЙКИ́НЯ, МАЙСТРИ́НЯ, ЛЕМКИ́НЯ. Суфікс -ЕС-(-А) рідковживаний в українській мові: ДИЯКОНÉСА, ПАТРОНÉСА, ПОЕТÉСА» (§ 32, п. 4)». Інших ілюстрацій тут немає.
Отже, вживання фемінітивів в українській мові ще остаточно не внормоване.
Було б доречно вимагати від Національної комісії зі стандартів державної мови затвердити певний документ щодо них. Відповідно до закону саме до компетенції цієї Комісії належить установлення правописних, термінологічних норм тощо.
Чудово. Диманiй каже - чудово!
ВідповістиВидалити